Семінар-практикум "Формування економічної компетентності дітей дошкільного віку"

До уваги читачів представлені інформаційні месенджері

 (доповіді, світлини, відео, теоретичний блок, інформаційні

 ресурси).

Останніми роками все очевиднішою стає актуальність економічної освіти дітей та молоді. Нестабільна економічна ситуація, у якій ми живемо, потребує від нас обізнаності з основними економічними процесами, що відбуваються в країні. Позаяк через нестачу елементарних знань ми часто стаємо жертвами соціально, екологічно та економічно нестійких моделей споживання. Економічне виховання – процес формування у людини сучасного економічного мислення, почуття бережливого хазяїна, працелюбності, старанності, діловитості, організованості і завзятості.

Економічне виховання в сучасний період – необхідність для подальшої відбудови економіки держави. Для грамотного вирішення великих і малих економічних завдань треба серйозно займатись економічним вихованням підростаючого покоління. І, насамперед, здійснити перелом у відношенні до трудової діяльності, ресурсів держави, до господарювання, до державної, комунальної і приватної власності. Велику кількість цих питань доводиться вирішувати вперше.

Питання: «Чи потрібно і навіщо дошкільнику економічне виховання?» — набуває нині особливої актуальності і вимагає серйозної педагогічної корекції. Чим частіше діти дошкільного віку стикаються із соціальною дійсністю, побутом, тим більше виникає у них питань. Повсякденне життя, сім’я, спілкування з однолітками, нарешті, навчально-виховна робота в умовах дитячого садка формують той емпіричний досвід, який стає базою для подальшої роботи з економічного виховання

Сучасну дитину вже з перших років життя оточує економічне середовище, наповнене різноманітними економічними поняттями й процесами. Але в більшості випадків дуже важко простежити за тим,що засвоює дитина в процесі спілкування з однолітками, перегляду телебачення, зі спостереження за діяльністю дорослих, та встановити відповідність такої інформації морально-етичним нормам суспільства. Саме тому важливо сформувати в дітей дошкільного віку елементарний економічний досвід, що стане базою для подальшої успішної економічної соціалізації та економічного виховання.

Оскільки знання, вміння та навички, сформовані у дошкільному віці мають стати фундаментом для становлення громадянина, зацікавленого в економічному розвитку своєї держави, дуже важливою є продумана та послідовна робота з економічної освіти найменших громадян нашого суспільства. Крім того, дошкільний віковий період найсприятливіший для формування різних якостей особистості, насамперед бережливості та економності, як структурних компонентів процесу соціалізації

Актуальність економічного виховання дошкільників зумовлена: переходом України до ринкової економіки, нестабільною економічною ситуацію в світі, що значно підвищує вимоги до рівня економічної грамотності не лише дорослих, а й дітей. особливостями життя у сучасному соціумі, які вимагають зниження вікових меж щодо початку економічного виховання дітей як фундаментальної бази для подальшої економічної освіти, що є невід’ємною умовою успішної соціалізації дитини. необхідністю допомогти вихованцям розібратися в сутності економічних понять і забезпечити органічне практичне входження дітей в економічні відносини.

Необхідність формування особистості дитини дошкільного віку як суб’єкта економічної соціалізації, економічної освіти актуалізує питання формування у дітей економічної компетенції, залучення дітей до дорослої економіки, як одного з чинників економічної соціалізації, яка безперечно впливає на ставлення дитини до духовних та матеріальних цінностей. Адже фундамент далекого фінансового майбутнього закладається вже сьогодні.

Вивчення основ економіки допомагає дітям:

·       розвинути економічне мислення;

·       освоїти економічні поняття: потреби, природні ресурси, товари тощо;

·       набути елементарних навичок, необхідних для орієнтації та існування в сучасному ринковому світі;

·       створити основи для подальшого більш глибокого вивчення економіки в школі;

·       сформувати стимули до оволодіння економічними знаннями.

Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних (доступних) знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію. Життєво компетентний дошкільник поводиться самостійно і конструктивно в різних соціальних і життєвих ситуаціях

Формування економічної компетенції дітей дошкільного віку є важливим завданням сучасної дошкільної освіти, вирішення якого дозволяє не тільки наближати дитину до реального дорослого життя, навчати її орієнтуватися в сьогоденні, пробуджувати економічне мислення, давати знання про нові професії та вміння розповісти про них, а й сформувати ділові якості особистості: уміння правильно орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях, самостійно, творчо діяти та надалі будувати своє життя більш організовано, розумно, цікаво. При цьому варто відмітити, що збагачується дитячий словник, починають розвиватися почуття власної гідності, вміння чесно змагатися і не боятися програвати, прагнення доводити розпочате до кінця, з’являється здоровий інтерес до грошей.

Елементарні економічні знання формуються не на порожньому місці, визначальними тут є конкретні умови, в яких росте і формується дитина: сімейне середовище, ставлення до оточення, її духовний світ мають великий вплив на формування особистості майбутнього громадянина. В своїй родині малюк навчається гуманному ставленню до природи, поваги до людей, праці, доброзичливості, взаємодопомоги. І тому дитина, яка виховується в сім'ї, де панують ці чесноти, в майбутньому завжди буде бережливою і економною в своїй діяльності. Для того, щоб дитина в подальшому житті добре розумілася в найскладніших економічних поняттях, починати працювати в цьому напрямку потрібно з раннього віку в тісній співпраці з батьками.

Вирішальна роль у формуванні елементарних економічних знань належить вихователеві. Від його духовних, моральних якостей, педагогічної майстерності, професійної підготовки залежить, якою сформується особистість майбутнього громадянина нашої держави.

Тому педагогові слід бути у постійному пошуку нових технологій для вирішення завдань з економічного виховання:

1. Забезпечувати психологічну та соціальну адаптацію старших дошкільників до нових умов життя.

2. Формувати елементарні економічні знання у дітей.

3. Учити розуміти та цінувати навколишній предметний світ (як результат людської праці), помічати рукотворну красу, ставитися до неї з повагою.

4. Виховувати такі особистісні якості дошкільнят, що так пов’язані з економічною діяльністю (працьовитість, ощадливість, бережливість, раціональність).

5. Формувати навички і звички, пов’язані із загальною вихованістю дітей та такі, що мають економічну основу (вчасно вимикати світло й економити воду, дотримуватися чистоти і порядку в приміщенні, утримувати в порядку власний одяг, взуття, іграшки, книжки тощо).

6. Розвивати творчі здібності та логічне мислення дітей. 14 7. Розвивати емоційну сферу, здатність розрізняти почуття людей, формувати позитивну самооцінку. 8. Виховувати в дітей навички мовленнєвого етикету. 9. Формувати розумні потреби та вміння правильно поводитись у реальних життєвих ситуаціях.

Діти старшого дошкільного віку знайомі з назвами різних професій, але не зовсім точно усвідомлюють значення кожної з них; наприклад, недостатньо розуміють роботу менеджера, хоч це слово уже є у словниковому запасі. Діти розуміють призначення торгових закладів, стараються бути економними та ощадливими, але усвідомити правила економічної діяльності їм ще важко. Більшість дошкільників не знає, як поводитися з грішми, як їх витрачати економно. Діти осмислюють пов’язані з економікою риси: бережливість, ощадливість, працьовитість; починають формуватися навички раціональних дій. У дітей розвинені навички економного витрачання і використання матеріалів, бережливе ставлення до речей, іграшок, посібників.

Чуючи про різні економічні поняття у ранньому віці, дитина не акцентує на них свою увагу, тому початкові економічні уявлення дошкільників досить поверхневі. Завдання дорослих — організувати дитячу діяльність так, щоб у повсякденному житті діти не лише оволодівали новими знаннями, вміннями та навичками, а й закріплювали їх в активній діяльності. Тому насамперед варто зробити все можливе, аби дитина без примусу прийняла правила та умови, що діють у суспільстві щодо заощадження часу, енергії, сил тощо.

Природна активність і цілеспрямованість дітей у бажанні пізнавати себе та світ, підтримка й розуміння з боку дорослих допоможуть дошкільнятам легко засвоїти базові економічні та соціальні поняття, усвідомити необхідність ощадливого, дбайливого ставлення до матеріальних і нематеріальних ресурсів, підсилили їхню впевненість та ініціативність, що, в свою чергу, дасть змогу виконати освітні завдання, які стоять перед педагогами щодо виховання у дітей основ економічної культури:

· Формувати у дітей основи економічної культури.

· Вчити долати труднощі та життєві негаразди; виховувати наполегливість, компетентність.

· Формувати уявлення про товари й товарно-грошові відносини. Давати поняття, що таке товар, мета його існування, можливість його придбання. Вчити класифікувати товари.

· Формувати етичне поводження в торгових залах, виконувати роль покупця. Ознайомлювати з поняттям «ціна»; вчити порівнювати ціни: дешево – дорого.

· Давати змогу зрозуміти, що за гроші купують товари, грошима оплачують послуги.

 · Розповідати дітям про мету реклами, джерела рекламування товарів і види реклами; вчити рекламувати товар.

· Розширювати знання про раціональне використання залишків продуктів харчування (з хліба можна виготовити грінки; крихти дати пташкам; з картоплі – картопляники: кістки віддати собакам; залишки від чаю використати як добриво для кімнатних рослин).

· Створювати ситуації для закріплення знань про правила економного використання електроенергії деякими приладами (холодильник, праска, телевізор, лампочка), збереження тепла, ощадливого використання електроенергії, води, газу заощаджує кошти сім’ї.

· Виховувати ощадливість. Уміння співвідносити свої бажання з можливостями.

· Вчити виокремлювати першочергові потреби, власні та потреби сім’ї, розуміти відмінність між словами «хочу» й «треба».

· Формувати уяву про культуру ділових стосунків.

· Уточнювати й розширювати знання дітей про одяг, взуття, зачіску ділової

· людини. Виховувати охайність.

· Вчити оцінювати вчинки людей, давати характеристику їхнім діям. Формувати розуміння вироблених правил, знати, що їх потрібно дотримувати, що є вчинки, за які люди несуть покарання у вигляді штрафу. Розкривати роль комп’ютеризації у веденні господарства. Дати елементарні уявлення про калькулятор.

· Підводити до висновку, що таке економіка, для чого вона потрібна.

Формування економічної компетентності старших дошкільників умовно можна поділити на три етапи:

·       орієнтовно-адаптивний;

·       діяльнісноповедінковий;

·       діяльнісно-творчий.

І – етап – орієнтовно-адаптивний, під час якого акцентується увага на ознайомленні дітей з економічною сферою життєдіяльності; розвитку в них інтересу до економічних процесів; формуванні уявлень про елементарні економічні поняття; збагаченні словникового запасу дітей; цілеспрямованому формуванні соціально-економічних уявлень.

II - етап - діяльнісно-поведінковий. Робота на цьому етапі спрямовується на осмислення, оцінку та узагальнення дітьми первинного економічного досвіду, формування у них навичок економічно доцільної поведінки через розв’язання пізнавальних завдань, проведення різноманітних ігор, занять та інших форм роботи з економічної тематики.

ІІІ - етап — діяльнісно-творчий. Відбувається формування у дітей вміння використовувати та самостійно збагачувати вже набутий первинний економічний досвід під час проведення ситуативних та рольових ігор економічної спрямованості, ігор стратегій, театралізованої діяльності за сюжетами казок та розповідей, розв’язання життєвих та штучно створених ситуацій, які вимагають пошуку нових економічно обґрунтованих рішень. На кожному з цих етапів діти поглиблюють отримані раніше, знання, набувають корисного досвіду та вчаться застосовувати його на практиці, розв’язуючи різнобічні життєві ситуації під час різних видів ігор економічної спрямованості

Процес економічного виховання реалізовується через різні форми його організації.

Використання різноманітних форм дає вихователю можливість проявити творчість, індивідуальність і в той же час, що особливо важливо, зробити процес пізнання економіки цікавим, доступним. Головне - говорити дитині про складний світ економіки на мові їй зрозумілій. Тому пріоритет закріплюється за такими формами, які цікаві, ефективні в плані пізнавального і особистісного розвитку, дієві і значущі для дитини, сприяють саморозвитку особистості, прояву його «Я», - іграм, комплексно - тематичним заняттям, розвагам, зустрічам з цікавими людьми, екскурсіям. Безумовно, економічні знання, вміння та навички дітей формується саме в процесі діяльності, отже, потрібно наповнити різні види діяльності дітей економічним змістом.

Запропоновані дітям завдання були мають бути пов’язані з різними видами діяльності дошкільників: комунікативно-мовленнєвою, пізнавальною, трудовою, предметно-практичною, художньою. Ці завдання використовуються з метою освоєння, закріплення й уточнення елементарних економічних знань дошкільниками. Спочатку потрібно створити в дітей певний обсяг знань з економічної сфери. Отже, необхідно не лише сформувати уявлення з економічної сфери, але й розглянути з дітьми взаємозв’язок між різними поняттями, сформувати в них уміння класифікувати поняття, проводити між ними аналогію.

Відомо, що свою економічну досвідченість дитина проявляє через мовлення. Якщо дитина використовує неточні поняття, це означає, що в неї ще не сформоване правильне уявлення про предмет. Одним з головних завдань є робота над збагаченням словникового запасу. Саме тому необхідно врахувати специфіку опанування словника економічного змісту старшим дошкільником і розроблені методики організації такої роботи.

Водночас із застосуванням різноманітних завдань необхідно залучати дітей до ігрової діяльності. Основний вид діяльності дошкільників – гра. В зв’язку з цим завдання економічної освіти вирішується через ігрову діяльність, ігрові прийоми, за допомогою яких закладаються основи економічного способу мислення у дитини – дошкільника, пізнання ним того, який "Я" у світі економічних цінностей і як себе вести в ньому, а також через навчальний процес. Через гру дитина пізнає навколишній світ, розглядає складні суспільні процеси та явища. Ігрова діяльність надає дитині можливість не лише отримати нові знання, але й використати вже сформовані знання в процесі власної діяльності. Ось чому найважливішою умовою формування основ економічної культури дитини є застосування ігор економічної спрямованості.

Гра має неперевершене значення для цілісного розвитку дитини. В ігрових діях розвиваються мова й мислення дитини, її почуття й сприймання світу, збагачується емоційна сфера. Саме в грі дитина набуває здатності поступатися власними бажаннями, щоб підпорядковувати їх загальній меті, наслідує форми суспільних відносин людей, поступово опановує моральні норми й починає керуватися ними у своїх стосунках з дорослими й іншими дітьми. Гра виступає джерелом формування нових, більш високих за своїм суспільним змістом, мотивів. Гра в її специфічному змісті починається з перетворення реальної ситуації в уявну. Це не означає, що гра відходить від реальності, разом з тим, незважаючи на умовності, у ній є й реальне життя. Усе, чим гра живе й що вона втілює в дійсності, черпається нею з дійсності. Вона виходить за межі однієї ситуації, абстрагується від одних сторін, щоб глибше виявити інші. За допомогою гри людина входить у сферу різних видів діяльності, розвиває важливі психічні здібності, особливо творчу уяву як основу будь-якої творчої діяльності. Дитина розвиває себе не тільки як суб’єкта дії, але і як суб’єкта людських відносин.

Гратися можна як усією групою чи підгрупою, так і індивідуально. У процесі ігрової діяльності кожна дитина отримує змогу практично застосовувати набуті знання, розширюючи власний досвід

Основні позиції в організації та керівництві іграми економічної спрямованості:

1. Ігри економічної спрямованості повинні бути тим полігоном, на якому діти відпрацьовують елементарну економічну діяльність, розвивають власні морально-економічні якості, збагачують первинний економічний досвід.

2. Необхідно дотримуватись поетапності впровадження ігор економічної спрямованості до навчально-виховного процесу: на першому етапі  впровадження дидактичних ігор, спрямованих на формування елементарних економічних понять, на другому – ситуативних, орієнтованих на засвоєння найтиповіших способів соціальноекономічної поведінки, на третьому – сюжетно-рольових, зокрема ігорстратегій, для збагачення досвіду дій у різноманітних соціальноекономічних ситуаціях.

3. Необхідно пам’ятати, що для проведення гри економічної спрямованості необхідна термінологічна підтримка. Отже, ключові економічні поняття гри повинні бути засвоєні дітьми.

4. У процесі ігор важливою є робота, спрямована на формування й закріплення знань з економічної сфери, але особливої значущості набуває процес формування якостей, ставлень, цінностей. Це обумовлено тим, що сформований ціннісно-мотиваційний компонент є призмою, через яку дитина стане розглядати, оцінювати соціальноекономічну сферу життя та на цій основі набувати економічного досвіду.

5. Сюжети гри повинні бути максимально наближені до інтересів дітей. В основу мають бути покладені реальні ситуації, з якими діти стикаються кожного дня в повсякденному житті.

6. Ігри повинні надавати дітям можливість виконати різні соціальноекономічні ролі та оцінити одну й ту саму ситуацію з різних позицій (покупець − продавець, касир − клієнт банку тощо).

7. Вихователеві не треба брати на себе провідну роль у процесі ігорстратегій. Необхідно надати можливість дітям робити помилки, знаходити їх, виправляти та, як результат, збагачувати власний досвід.

8. У процесі гри важливо не мінімізувати проблеми. Розглянуті суперечливі та конфліктні соціально-моральні ситуації сприятимуть формуванню морально-економічних якостей дитини.

9. Необхідно пам’ятати, що морально-економічні якості формуються не лише в штучно створених ігрових ситуаціях. Вихователь повинен  використовувати з цією метою й природні соціально-економічні ситуації, які можуть з’являтися щодня (відмова дитини прибрати за собою речі, псування книг, конфлікт через іграшку тощо).

10. Для формування економічної досвідченості можна використовувати запропоновані нами ігри економічної спрямованості та створювати власні.

11. Вихователеві необхідно пам’ятати, що процес економічного виховання повинен гармонійно вписуватись у загальний навчально-виховний процес.

Поглибленню економічних знань дітей старшого дошкільного віку сприяють також й такі форми роботи як: ігрові імпровізації, моделювання реальних життєвих ситуацій економічної спрямованості, розв’язання творчих завдань, читання творів художньої літератури, презентації індивідуальних проектів, драматизація казок, художньо-продуктивна діяльність, розваги, свята, оформлення виставок економічного спрямування. Ці форми роботи розвивають самоконтроль, вміння взаємодіяти та колективно мислити, сприяють усвідомленню суспільних відносин, формуванню економічного досвіду; навчають планувати дії, передбачати можливі наслідки.

В основі економічного виховання дошкільників стоїть компетентнісний підхід, що передбачає формування комплексу особистісних якостей і властивостей, потреб і здібностей, елементарних уявлень, які становлять систему економічних знань дитини, важливих практичних умінь як гарантію здатності реалізувати можливості розвитку.

Показники компетентності дитини з економіки:

· знає назви підприємств, особливості їх функціонування;

· має уявлення про товарно-грошові відносини, вміє здійснити покупку,

· класифікує товар;

· знає, для чого існують банки; професії людей, які працюють у банківській

· справі;

· уміє раціонально використовувати залишки продуктів харчування;

· знає і намагається економно використовувати електроенергію,

· воду, газ; 

· вміє відокремлювати першочергові потреби сім’ї;

· розуміє доконечну потребу в дотриманні встановлених правил;

· знає, що комп’ютер та калькулятор допомагають у веденні сімейного

· господарства.

Домогтися позитивних результатів у справі економічного виховання дошкільників можна лише завдяки грамотно спланованій та чітко організованій систематичній роботі й дієвому моніторингу економічних компетенцій дітей. На базі отриманих знань в дошкільному віці діти зможуть піднятися на наступний щабель економічного пізнання в школі, познайомитися з новими, більш складними, економічними поняттями. Все це має величезне значення для формування особистості людини ХХІ століття

ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ПРЕЗЕНТАЦІЯ "Економічне виховання дошкільнят в руслі впровадження нового Державного стандарту дошкільної освіти"

ПРОГРАМА "АФЛАТОТ"

ІГРИ З ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ

Однією з найбільш ефективних форм ро­боти з дітьми в сфері економічного вихован­ня є економічні ігри. Вони сприяють закріп­ленню й розширенню знань про економічні сферу діяльності дорослих, виробленню еле­ментарних практичних навичок у сфері еко­номічних відносин.

Окрім завдань загальної цільової спря­мованості, ці ігри розвивають психічні процеси, інтелект дитини, удосконалюють особистісні якості, створюють передумо­ви для психологічної підготовленості до залучення до економічної сфери діяль­ності.

 ГРА «РОЗКЛАДІТЬ ТОВАР»

Мета: вчити дітей класифікувати предмети за спільними ознаками; закріплювати знання малят про різновиди торгових об’єктів.

хід гри

Перед дитиною розкладають кілька кар­тинок із зображенням предметів, що можуть бути товаром у різних крамницях.

Завдання 1

Розкласти картинки на групи, в яких пред­мети поєднано за спільним призначенням. Дати назви крамницям, які можуть взяти для продажу даний товар, наприклад: «Молоко», «Хліб», «Іграшки», «Одяг» тощо.

Завдання 2

Згруповуючи картинки, не потрібно дифе­ренціювати предмети за спільними ознаками, а запропонувати свої варіанти їх сполучення, керуючись власним досвідом. Наприклад, «Гастроном», «Дитячий світ», «М’ясо — моло­ко», «Садовина та городина» тощо.

 ГРА «УМІЛІ РУКИ»

Мета: виховувати дбайливе ставлення |до предметів, виготовлення яких потребує копіткої праці різних за фахом людей; учити раціонально використовувати речі, що були в ужитку.

хід гри

Дітей розподіляють на дві команди по 5-6 осіб. Вихователь називає або показує будь-який предмет і пропонує розповісти про його призначення. Після цього дітям дається завдання придумати, як ще можна використати його в дещо зміненому або в тому ж стані, проте за умови, що він вже застарілий й не може бути використаний за своїм призначенням.

 ГРА «НЕ ПОМИЛІТЬСЯ»

Мета: закріпити знання дітей про послі­довність процесу купівлі товару; формувати вміння встановлювати логічний ланцюжок дій, що об’єднані одним сюжетом; розвивати логічне мислення.

хід гри

Дитині пропонуються для розгляду картинки (5-6), що різняться за змістом зобра­ження: мама дає дитині гроші; дитина йде вулицею із порожньою торбинкою; дитина входить до крамниці; стоїть біля каси; бере хліб у продавця; йде додому з наповненою торбинкою.

Завдання 1

Розкласти картинки в ряд у такій послі­довності, що відповідає логіці дій зображеного на них.

Завдання 2

Скласти коротеньке оповідання за картинками, дотримуючись послідовності дій.

 ГРА «ОЦІНІТЬ ВЧИНОК»

Мета: виховувати дбайливе ставлення до природних ресурсів та інших матеріальних цінностей; на основі логічного мислення вчити робити самостійні висновки.

ХІД ГРИ                             

Ведучий пропонує дітям послухати розповідь, яка передбачає помилку об’єктивно невиправдану для будь-якого героя.

Завдання:

а) знайти помилку в діях;

б) обґрунтувати свою відповідь;

в) дати оцінку дії.
Орієнтовні розповіді ведучого

1.                   Рано-вранці зазирнуло сонечко у віконце Вовиної кімнати. Прокинувся хлопчик, солодко позіхнув, потягнувся, увімкнув світло й почав робити гімнастику.

2.                   Вирішила Марійка випрати сукенку своєї ляльки. Вибрала вона найбільшу чашку, налила в неї води по вінця, взяла мило та й почала прати. Дуже старалася Марійка, і сукенка стала чистою й красивою.

 ГРА «ЩО Є ВАЖЛИВІШИМ?»

Мета: закріплювати вміння орієнтуватися в поняттях «предмети розкоші» та «життєво необхідні предмети»; вчити диференціюва­ти предмети за ступенем їхньої значущості, роблячи логічні висновки.

ХІД ГРИ

У грі можуть брати участь 2-3 дітей. Кож­ному з них дається картка із зображенням предметів, які використовуються людьми у різних життєвих ситуаціях.

Завдання 1

Закрити фішками предмети, які не є жит­тєво необхідними для людини та які можна назвати предметами розкоші.

Завдання 2

Пояснити призначення предметів, зобра­жених на малюнках, що залишилися. Обґрун­тувати їх необхідність для людини.

Завдання З

Закрити фішками зображення речей, найбільш важливих для життєдіяльності лю­дини, предметів, без яких важко обійтися. Запропонувати обґрунтувати своє ставлення до предметів розкоші, зображення яких за­лишилися закритими.

З метою ускладнення завдання можливе використання другого варіанту гри: дитині дається більш складне завдання — закрити фішками зображення тих предметів, які можуть мати подвійну фун­кцію, тобто в один і той же час бути і пред­метами розкоші, й життєво важливими для окремих людей. Наприклад, машина для інваліда, фортепіано для піаніста, прикраси для артиста й тощо.

 ГРА «МИ—ХУДОЖНИКИ»

Мета: закріпити знання дітей про рекламу; розвивати у них естетичні почуття й худож­ній смак; учити встановлювати взаємозв’язок між рекламою та успіхом у торговельних сто­сунках «продавець — покупець».

ХІД ГРИ

Кожному учасникові гри, «художнику-оформлювачу» (їх може бути 2-3), дається за­вдання — зробити рекламу своїй крамниці. Решта дітей оцінюють роботу тих, хто граєть­ся, наприкінці визначають переможців.

Варіант 1

Кожен учасник гри одержує певну кіль­кість кольорових силуетів різних предметів, які можуть бути товаром крамниць певного виду («Іграшки», «Квіти», «Хліб», «Молоко» тощо).

Варіант 2

Із загальної кількості силуетів необхідно вибрати тільки ті, які потрібні для складання реклами «своєї» крамниці.

 ГРА «ЧИЯ ПРАЦЯ € ВАЖЛИВІШОЮ?»

Мета: закріпити знання дітей про джерела грошових прибутків; вчити диференціювати види трудової діяльності людини відповідно до їхньої цільової спрямованості.

ХІД ГРИ

Дитині пропонується декілька картинок І із зображенням різних дій дорослих людей: чоловік спить; лікар слухає хворого; продавець обслуговує покупця; жінка пере білизну; чоловік копає яму для саджання дерева.
Завдання 1

Згрупувати ті картинки, на яких зображені дії, що пояснюються як суспільно корисна праця та оплачуються (лікар слухає пацієнта, продавець відпускає товар покупцеві).

Завдання 2

Згрупувати ті картинки, на яких зображені дії людини, які мають подвійну функцію. Наприклад, жінка пере білизну — це може бути і мама, і працівниця пральні; чоловік копає землю — це може бути і тато, і садівник.

ГРА «АСОЦІАЦІЇ»

На картках зображено різні товари і геометричні фігури. Дітям необхідно знайти схожість і поєднати товар з відповідною геометричною фігурою.

ГРА «ФЕРМА»

Поглибити і закріпити знання дітей про свійських тварин, їх характерні ознаки, харчування і ознайомити з роботою фермера.

ГРА «ДИВОВИЖНА КРАМНИЦЯ»

Закріпити уявлення дітей про геометричні фігури, вчити вихованців порівнювати предмети із геометричними формами.

Вихователь розкладає на столі іграшки та предмети і каже дітям, що це магазин, де продаються іграшки та різні потрібні речі. Але придбати їх можна за незвичайні монетки – круглі або квадратні. За іграшку круглої форми слід дати круглу монету, а за квадратну - квадратну монету.

Згодом гру можна повторити в ускладненому варіанті: пояснивши малятам, що велика річ коштує дві монетки, а маленька – одну.

ГРА «НОВІ ШТАНЦІ ДЛЯ ПІВНИКА»

Мета. Ознайомити дітей з економічними поняттями «гроші», «ціна». Називати грошовий знак України – гривню. Формувати вміння співвідносити товар з певною кількістю грошей. Активізувати уявлення дітей про характер праці продавця, майстрів ательє (закрійник, швачка). Розвивати просторове уявлення, почуття форми, кольору, художній смак. Розвивати пам’ять, мислення, кмітливість. Виховувати інтерес до світу економіки.

Хід заняття

Вихователь: Захотіла Курка-мати, півнику штанці придбати

 Не купити, а пошити, щоб, пишаючись, носити.

 Допоможемо, малята, для Курча штанці придбати?

Діти: так!

Вихователь: Довжину брюк виміряємо, та тканину обираємо!

ДИДАКТИЧНА ГРА «ВИМІРЮВАННЯ ДОВЖИНИ»

Мета: вправляти в вимірюванні довжини умовною міркою.

Хід гри: діти отримують умовну мірку (палички Кюїзенера) та вимірюють довжину шаблону штанців.

Вихователь. Йдемо всі ми на базар, там є будь-який товар.

ДИДАКТИЧНА ГРА «ВПІЗНАЙ НА ДОТИК»

Мета: вчити малят розпізнавати різні види тканин на дотик, розвивати тактильні відчуття.

Хід гри: у кожної дитини є невеличкий клаптик тканини, треба обрати в магазині тканину такого ж типу.

Вихователь. Гроші всі приготували і за них товар придбали.

ДИДАКТИЧНА ГРА «МАГАЗИН»

Мета: навчити малят розпізнавати грошові купюри від 1 до 5 гривень та співвідносити їх з коштовністю товару.

Хід гри: Вихователь. Щоб штанці гарні пошити треба їх нам розкроїти.

ДИДАКТИЧНА ГРА «ЗАКРІЙНИК»

Мета: вчити малят економно розміщувати деталі штанців на тканині (аркуші). Ознайомити малят з лицьовою та зворотною сторонами тканини, вправляти в вирізанні ножицями.

Хід гри: діти отримують деталі-шаблони та кольорові аркуші паперу. Треба економно розмістити дві деталі на аркуші паперу, обвести олівцем та вирізати.

Вихователь. Всі деталі треба зшити, щоб штанці довго носити.

ДИДАКТИЧНА ГРА «ШВАЧКИ»

Мета: вчити малят з’єднувати деталі різними видами шнурування, розвивати дрібну моторику.

Хід гри: діти з’єднують дві деталі різнокольоровими шнурами.

Вихователь: Курка вдячна всім малятам в Півника штанців багато!

ДИДАКТИЧНІ ІГРИ «КИМ БУТИ?», «ОБМІН», «СІМЕЙНИЙ БЮДЖЕТ», «ПОКУПКИ» уточнюють і закріплюють уявлення дітей про світ економічних явищ. Діти набувають нові економічні знання, уміння та навички і вчаться реалізовувати їх у різних умовах і з різними об'єктами. Це підвищує міцність і усвідомленість засвоєних знань.

ДИДАКТИЧНА ГРА «ЩО МОЖНА КУПИТИ ЗА ГРОШІ?»

Хід. Вихователь називає різні слова, а діти передають м’яч по колу. Якщо звучить слово, яке означає те, що можна купити за гроші, м’яч передають до наступного гравця. Якщо названо щось, що за гроші купити не можна (повітря, сонце, здоров’я тощо) – він залишається в руках попереднього гравця.

ГРА «ДЕ КРАЩЕ ВІДПОЧИТИ?»

Мета: формувати вміння дітей диференціювати об'єкти сфери обслуговування за їх призначенням (дитсадок, школа, бібліотека, їдальня, ательє, кінотеатр, парк, аптека, поліклініка тощо). Закріпити знання про працю людей різних професій. Розвивати етику економічних стосунків. Виховувати повагу і шану до людей різних професій. Кожен самостійно повинен підібрати картинки. Сюжетні картинки, на яких зображено об'єкти сфери обслуговування, трудові дії людей різних професій, обладнання, інструменти.

ХІД ГРИ

Діти до сюжетних картин повинні підібрати предметні картинки, скласти розповідь.

ГРА «БУДЬ ОБЕРЕЖНИМ»

Мета: вчити дітей діяти в екстремальних ситуаціях, у небезпечних для життя умовах. Вміти оцінювати позитивні та негативні вчинки своїх товаришів та свої власні. Викликати бажання турбуватися про своє здоров'я та здоров'я своїх однолітків. Виховувати почуття взаємодопомоги, чуйності, сміливості, співчуття. Ігрове поле складається з єдиної сюжетної картини, через яке проходить чарівна стежина з різнокольорових кружечків (червоний, чорний, жовтий, синій...). Ігровий кубик з числовим позначенням (сюжетних картинок із зображенням позитивних екстремальних ситуацій. Фішки для гравців).

ХІД ГРИ.

У грі беруть участь від 2 до 6 учасників. За допомогою кубика або лічилки гравці встановлюють чергу. Гравці виставляють свої фішки на старті (початок чарівної стежини), і згідно поставленої черги кидають кубик і пересувають свої фішки на кількість кружечків, що відповідає числу, яке випало на кубику. Якщо фішка гравця зупинилась на пожежній машині, де зображено небезпечну для життя екстремальну ситуацію, то потрібно знайти сюжетну картинку з

позитивною ситуацією і накласти її на першу картинку. Якщо фішка зупинилась на жовтому кружечку, дитина повинна

пересунути свою фішку на один кружечок вперед. Якщо фішка зупинилася на червоному кружечку, гравець повинен

назвати художній твір на пожежну тематику. Якщо фішка зупинилася на чорному кружечку, гравець пропускає хід. Якщо фішка зупинилася на синьому кружечку, гравець повертається на два кружечки назад. Виграє той, хто першим прийде до фінішу.

ГРА «ОЩАДЛИВІ І ЕКОНОМНІ»

Мета: розширити та уточнити знання дітей про гроші, їх призначення та використання. Виховувати ощадливість і економність.

Правила гри.

Кількість товару повинна відповідати кількості грошей. Купити товар можна лише тоді, коли загадаєш про нього загадку, прочитаєш вірш чи розповіси приказку або прислів`я.

ХІД ГРИ.

Дітям дають купюри. Вони ідуть до крамниці і купують товар згідно з правилами гри.